Суїцидальні нахили серед підлітків Як попередити підлітковий суїцид у домашніх умовах

Суїцидальні нахили серед підлітків

Як попередити підлітковий суїцид у домашніх умовах

«Любов і є той головний інструмент, той рятівний засіб,

за допомогою якого вирішується ця жахлива проблема.

Обійміть власну дитину, скажіть, що любите її,

і ви врятуєте і її, і себе»

У світлі сьогоднішніх подій неможливо не реагувати на страшні випадки суїциду серед дітей підліткового віку, та взагалі сам факт вкорочення життя людини, тому ця тема є актуальною. Постає питання:

-«Які превентивні методи доцільно застосовувати, щоб не зіткнулися з цим лихом?», гадаю ми відповімо на ваші питання! У цій статті висвітлені деякі наукові факти, стосовно цього явища, та відповіді психологів на питання батьків, педагогів України.

Самогубство- статистичні дані

Через десять років за кількістю смертей суїцид випередить рак. Найбільшу кількість самогубств чинять діти віком до 14 років!!! Україна – в десятці країн-лідерів з самогубств. В середньому за рік у світі добровільно йдуть з життя близько мільйона людей. Це більше, ніж втрати людства в найбільших битвах і в два раз більше, ніж жертв убивств. За останні 45 років рівень самогубств зріс на 60%. Від 20 до 25% самогубств відбуваються в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Підвищений ризик самогубства мають гомосексуальні підлітки, які здійснюють спроби суїциду в чотири рази частіше. Українці в 1,5 рази частіше помирають внаслідок самогубств, ніж через ДТП.

З історії

У першій половині 1980-х років в Німеччині, під час і після показу телесеріалу «Смерть студента», де на початку кожної серії демонструвався акт суїциду студента під колесами поїзда, було відзначено збільшення випадків самогубств на 175% серед молоді 15-19 років саме тим чином, який і був показаний в серіалі – під колесами поїзда. Цей ефект різкого збільшення кількості суїцидів повторився через рік, коли серіал знову демонстрували по ТБ.

В Австрії, де в 80-і роки XX століття надзвичайно зросла кількість самогубств в метро, в 1987 році Віденський Центр Кризової допомоги спільно з співробітниками Віденського метрополітену пішли на своєрідний експеримент: вирішили більше не висвітлювати факти «смерті на рейках» або, по хоча б , не “роздувати» з них сенсації, приділяючи даними обставинами мінімум уваги. Уже через місяць кількість самогубств в метро знизилося майже в 3 рази. З тих пір в австрійській пресі діє заборона на висвітлення подібних трагічних подій.

Інтернет поєднує в собі кілька функцій: ЗМІ (ефект Вертера), інформацію про способи самогубства, спілкування на суїцидальну тематику, цькування (буллінг), доведення до самогубства.

Ефект Вертера; синдром Вертера – масова хвиля наслідуючих самогубств, які відбуваються після самогубства, широко освітленого телебаченням або іншими ЗМІ, або описаного в популярному творі літератури чи кінострічці.

Майже 85% підлітків хоч раз у житті думали про самогубство. Хоча насправді ніхто з цих дітей не хоче вмирати, просто для дитини думки про самогубство – часто єдиний спосіб звернути на себе увагу батьків, крик про допомогу. В 99% випадків суїциду підліток не замислюється про смертельний результат. Психолог, психотерапевт Ірина Ткач зазначає, що підлітковий суїцид – демонстративний. Підліток не розглядає смерть як кінцеву мету: в 99% випадків суїциду дитина не замислюється про те, що це назавжди. Це такий заклик – «зверніть на мене увагу». Вони не розуміють, що це безповоротно, і чекають, що хтось їх врятує – так пояснює думки підлітків Ірина.

Уникнути цього можна, частіше розмовляючи з дітьми і звертаючи на них увагу. Тому що сам суїцид – це крик про допомогу, коли іншими засобами він не може достукатися до батьків, до оточуючих, однолітків. Але я так розумію, що у багатьох випадках діти просто не діляться з батьками якимись своїми переживаннями. Якщо підліток не відвертий, значить, його з дитинства не привчили, що батьки цікавляться проблемами. Якщо ми звертаємо увагу на дитину, ми завжди побачимо, що щось не так з його настроєм, що з ним відбувається, де він змінив свою зачіску або став поводитися не так, як зазвичай.

Пік суїцидів припадає на старший підлітковий вік – 14-16 років. Діти молодші за 11 років теж думають про трагічні фантазії під час глибокого відчаю. Аутоагресія проявляється у дітей у віці від 11 до 18 років. У 80% випадків причина дитячого, підліткового суїциду – відносини з близькими .

За статистикою 2012 року в Україні відбувається в рік 34,5 дитячих самогубства на 100 тис., в світі підлітки 15-19 років роблять 10 самогубств на 100 тис. За даними ВООЗ, показник в 20 чоловік вважає критичним. І ці цифри кожного року тільки зростають, нажаль.

Хлопці здійснюють суїциди в 4-5 разів частіше, ніж дівчата, проте дівчата, в свою чергу, вдаються до спроб самогубства в 3 рази частіше. Діти вдаються до суїциду за сімейними мотивами у 46,9% випадків, через конфлікти з однолітками і за любовних причин – в 13,6% випадків.

На що батьки повинні звернути увагу?

– якщо дитина часто розмовляє про смерть і самогубства
– якщо прагне усамітнитися під будь-яким приводом
– міркує на тему: “Я нікому не потрібен”, “Все одно ніхто не буде за мною тужити”
– дитина робить спроби “попрощатися”: дарує свої речі і улюблені предмети близьким друзям; доводить справи до кінця (віддає чужі речі, мириться з ворогами, прибирає в кімнаті, роздаровує улюблені речі)
– фрази “Завтра мене вже не буде”, “Без мене нічого не зміниться”, “Ти віриш в переселення душ?”
– непрямі погрози теж повинні насторожити: “набридло жити”, “ситий цим по горло”, “більше ви мене не побачите”, “пожив – і вистачить”, “ненавиджу себе”, “якщо ми більше не побачимося, дякую за все”
– дитина перестає стежити за собою, відстає в школі або перестає туди ходити
– слова “Який же я дурний, незграбний, нікому непотрібний; – прямі погрози типу “краще повіситися, ніж з вами жити”

Що робити батькам:

– потрібно і увагу. І нерідко виявляється, що в благополучній сім'ї, де батьки занурені в роботу, дитина вчиняє суїцид, тому що «не догледіли»

– наповнювати реальне життя дитини сенсами

– дозвольте дитині приводити друзів до себе додому

– влаштовуйте вдома перегляди фільмів (по черзі дитина і батько вибирають кіно для перегляду)

– знайомтеся з музикою, яку слухає дитина

– говорить відкрито з дитиною про смерть і життя, і про суїциди в тому числі

– цікавтеся шкільним життям дитини, будьте чутливими до історій, які дитина розповідає про інших, може вона насправді і каже про себе

– запевніть дитину, що її оцінки – це не вона сама, її «не успішність» – це досвід життя, а не програна ставка на життя, що сама вона – і є цінність, а обставини змінюються самі або під нашим впливом

– найважливіше – навчити дитину змалку розмовляти з вами. І, природно, потрібно приділяти більше уваги, придивлятися до дітей в підлітковому віці. Дивитися, в яких соцмережах вони сидять, що пишуть у зошитах.

Як часто суїцид у підлітків стає наслідком впливу соцмереж? В Інтернеті смерть у підлітків не рідко оповита ореолом романтики.

Зараз досить велика проблема – це соцмережі. Там створюються цілі групи, де підлітки один одного підтримують в цьому, обговорюють, як це краще зробити. Але там не сказано, що це вже все, назавжди. Тобто батькам потрібно контролювати і цю частину життя дитини.

Але як не перегнути і не залізти в особистий простір дитини?

Ми не можемо просто так взяти телефон дитини і полазити в соцмережах – це його особистий простір. Але якщо у батьків є контакт з дитиною, ви можете попросити його показати, наприклад, які є фото в телефоні. Додайте його у соцмережі до себе в друзі, подивіться, що він постить у себе на сторінці. У цих рамках, звичайно, можна.

Що робити батькам, якщо вони побачили щось подібне? Що потрібно говорити в першу чергу?

В першу чергу, потрібно дізнатися мотив. Не кричати, не лаяти, не забороняти тому що дитина сприймає так: якщо забороняють, значить, мене не розуміють. Треба розмовляти, щоб зрозуміти, що йому там цікаво, і акуратно з цього виводити, пояснити зі своєї позиції. Ідеальний варіант – піти до психолога на сімейну терапію. Не дитину повести, а піти всією сім'єю. Тому що завжди задіяна повністю сім'я, а не одна дитина.

Чи існують якісь ознаки того, що у дитини є суїцидальні нахили?

Кожна дитина індивідуальна, але якщо говорити про загальні ознаки, то найчастіше підліток усамітнюється, стає менш активним, аскетичним, у нього пропадає інтерес до всього, з'являється якась відчуженість. І, навпаки, можуть бути перепади настрою, від сльозливого до агресивного. Тобто на все, що виходить за якусь норму, потрібно звертати увагу. Проте є ж імпульсивний суїцид, не продуманий заздалегідь. І тут той же рецепт: батькам потрібно навчити дитину ділитися своїми проблемами.

І на останок – при найменших підозрах і сумнівах звертайтеся до психолога. Буває так, що не склався контакт із психологом навчального закладу – знайдіть іншого, того, до якого вам буде зручно звертатися за допомогою.

СИСТЕМА РОБОТИ З ПРОФІЛАКТИКИ СУЇЦИДУ МАЄ МІСТИТИ 7 КОМПОНЕНТІВ:

1.Психологічна просвіта педагогів, батьків, учнів:

створення у школі інформаційного куточка з методичною літературою, інформацією про телефон довіри, даними про адреси і режими роботи спеціалізованих лікарень, психологічних центрів допомоги, інших фахівців;
проведення у школах психолого-педагогічних семінарів, консиліумів, майстер-класів запрошених фахівців на теми: «Емоційні розлади у дітей та підлітків», «Фактори, що впливають на суїцидальну поведінку підлітка», «Як підняти соціальний статус учня в групі», «Цінність особистості», «Як допомогти дитині при загрозі суїциду?», «Конфлікти між учителями і підлітками», «Вибір адекватних методів педагогічної дії»;
під час підготовки до педрад проводиться вивчення психологічного клімату в учнівських колективах, виявлення соціального статусу учнів: лідерів чи відторгнутих;
проведення індивідуальних консультацій з вчителями і батьками дітей із групи суїцидального ризику;
організація роботи батьківського психологічного класу або Батьківського всеобучу з тем «У сім‘ї – підліток», «Емоційні порушення у дітей», «Депресивні стани у підлітків», «Алкоголізм і наркоманія у підлітковому віці», «Психологія особистісних і міжособистісних конфліктів»;
організація роботи груп зустрічей для батьків проблемних учнів (за потреби);
проведення циклу бесід з учнями про цінність особистості й сенс життя; диспутів «Я – це Я», «Я маю право відчувати і висловлювати свої почуття», «Невпевненість у собі», «Конфлікти», «Підліток і дорослий», «Спілкування з дорослими», «Спілкування з однолітками протилежної статі», «Підліткові ініціації», «Основні проблеми підліткового віку», «Стрес і депресія».

2.Створення позитивного психологічного клімату в навчальному закладі й сім‘ї - залучення учнів до громадської діяльності (спортивні змагання, клуби, товариства тощо), культурно-виховних заходів, які сприяють формуванню позитивних громадянських, естетичних почуттів, духовності учнів і педагогів.

3.Психологічна та педагогічна діагностика суїцидальних тенденцій:

у процесі спостереження – звернення уваги педагогів на фактори ризику: спадковість; вербальна і фізична агресія; висока конфліктність у спілкуванні; прагнення до домінування або орієнтація на залежність; ізоляція або неприйняття однолітками; різкі зміни в поведінці; низький або високий IQ; неадекватна самооцінка; несприятливе сімейне оточення; психотравматичні події (смерть близької людини, міжособистісний конфлікт, поганий вчинок, погані стосунки у сім‘ї тощо); алкоголізм і наркоманія, асоціальний спосіб життя;
виявлення ознак емоційних порушень – втрата апетиту або імпульсивне ненажерство, безсоння або підвищення сонливості впродовж останніх декількох днів; часті скарги на соматичні хвороби; незвичне неохайне ставлення до своєї зовнішності; постійне почуття самотності, непотрібності або суму; нудьга у звичайному оточенні або під час виконання роботи, яка раніше подобалася; втеча від контактів або ізоляція від друзів і сім‘ї; порушення уваги із зниженням якості роботи; занурення у роздуми про смерть; відсутність планів на майбутнє; раптові напади гніву, навіть через дрібниці;
використання спеціальних психодіагностичних методик:

Психолого-педагогічна корекція суїцидальних тенденцій:

навчання технік керування емоціями, зняття м‘язового й емоційного напруження;
навчання конструктивних поведінкових реакцій у проблемних ситуаціях (тренінг проблемно-вирішальної поведінки (Д.Романовська);
розвиток позитивної самооцінки цінності особистості, її соціального статусу в групі, тренінги особистісного зростання;
консультативна робота з батьками, педагогами, учнями, спрямована на зняття факторів, що спонукають чи провокують суїцид.

6. Систематичний контроль і врахування динаміки змін в особистості та поведінці учнів - постійний моніторинг ознак, тенденцій, ризиків суїцидальної поведінки на всіх етапах роботи психолога.

7.При потребі – переадресування суїцидальної справи спеціалістам медичного профілю - рекомендація відвідати дитячого психоневролога, психотерапевта, психіатра.

Тренінги для профілактиці суїцидальної поведінки у підлітків:

https://naurok.com.ua/seminar-trening-zhittya-prekrasne-59399.html

https://naurok.com.ua/cikl-zanyat-dlya-uchniv-5-11-klasiv-z-metoyu-profilaktiki-su-cidalno-povedinki-3862.html

https://vseosvita.ua/library/trening-stancia-pid-nazvou-zitta-26563.html

https://studfile.net/preview/5319525/page:6/

Діагностичні методики:

Кольоровий тест Люшера
Методика «Методика визначення схильності до суїцидальної поведінки» (Н. Горська)
https://lenamart55.wixsite.com/gostrolucha-nvk/--1-c1tcn
https://xn----ftbomobdq1b9f.xn--j1amh (наприклад діагностики № 9, 15, 18, 23, 24, 37,84,98,105,113,124)